Постанова ВГСУ від 26.06.2014 року у справі №б8/180-10

Друк

Пошук

252

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року Справа № Б8/180-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Удовиченка О.С., суддів:Міщенка П.К., Катеринчук Л.Й. розглянувши касаційну скаргу на постанову ОСОБА_4 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 року у справі№ Б8/180-10 господарського суду за заявоюКиївської області ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" провизнання банкрутомЗа участю представників сторін: ФОП ОСОБА_5 - ОСОБА_6; арбітражного керуючого Жмайла О.В. - Титича В.М. та Лойфера А.Е.; ПП "Сітал Гласс" - Матюшиної О.В.; ПАТ АК "Київводоканал" - Мірошник М.М.; ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_12

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Київської області з заявою про визнання банкрутом приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" з підстав, передбачених ст. ст. 6, 8, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою господарського суду Київської області № Б8/180-10 від 30.11.2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2011 року, за результатами підготовчого засідання визнано безспірні грошові вимоги кредитора - ОСОБА_4, в сумі 446220,40 грн., з яких: 412100,00 грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6016,00 грн., індексація у зв'язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., 1700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 23.11.2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" та визнано вимоги, зокрема, громадянина ОСОБА_4 в сумі: 1 380 831,30 грн. - четверта черга (без врахування грошових вимог ініціюючого кредитора, визнаних ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2011 року у цій справі безспірними в сумі 446 220,40 грн., з яких: 412 100,00 грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6 015,00 грн., індексація у зв'язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., 1 700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи), 250 000,00 грн. - шоста черга, в іншій частині вимоги - відхилено; стягнуто з боржника на користь ОСОБА_4 446,00 грн. судових витрат, - перша черга задоволення вимог кредиторів.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 23.11.2011 року у справі № Б8/180-10, в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_4 у сумі 902 788,07 грн.

11.02.2014 року до Київського апеляційного господарського суду представником керуючого санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" подано доповнення до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 23.11.2011 року у даній справі, в яких просить скасувати ухвалу та направити матеріали справи № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до господарського суду Київської області на новий розгляд. В доповненні скаржник зазначає, що судом порушено норми процесуального права, а саме оскаржувана ухвала прийнята місцевим судом за відсутності представника боржника, який не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

14.04.2014 року до Київського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. надійшло письмове повідомлення про скасування всіх довіреностей на представництво інтересів ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", в порядку ст. 249 ЦК України, що видані в період виконання арбітражним керуючим - Жмайло О.В. обов'язків керуючого санацією боржника починаючи з 19.08.2013 року, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 19.08.2014 року щодо звільнення Агафонова О.Ю. від виконання повноважень керуючого санацією та призначення керуючим санацією боржника у справі № Б8/180-10 Жмайло О.В.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 року (колегія суддів: Разіна Т.І. - головуючий; судді Копитова О.С. та Сотнікова С.В.) відмовлено у прийнятті заяви керуючого санацією приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. про відмову від апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" задоволено.

Ухвалу господарського суду Київської області від 23.11.2011 року у справі №Б8/180-10 скасовано, справу передано до господарського суду Київської області на розгляд.

Не погодившись із наведеною постановою суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 та фізична особа-підприємець ОСОБА_5, звернулись до суду касаційної інстанції з проханням її скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Київської області від 23.11.2011 року, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, посилаючись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 101, 103 ГПК України, ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Зокрема, заявниками касаційних скарг зазначено, що права боржника - ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" щодо затвердження реєстру вимог кредиторів порушено не було, оскільки у боржника було достатньо часу для подання своїх заперечень до поданих заяв про визнання кредиторських вимог у справі, а скасування ухвали попереднього засідання із суто формальних підстав, якою затверджено реєстр вимог кредиторів порушує права всіх кредиторів та боржника, оскільки фактично призвело до зупинення будь-яких процедур у даній справі про банкрутство, яка знаходиться на стадії процедури санації.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши присутніх представників сторін та учасників провадження у справі, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Як встановлено апеляційним господарським судом, первісним проханням заявника апеляційної скарги було скасування ухвали господарського суду Київської області від 23.11.2011 року, винесеної за результатами проведення попереднього засідання, в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_4 у сумі 902 788,07 грн.

Проте, 11.02.2014 до Київського апеляційного господарського суду представником керуючого санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" подано доповнення до апеляційної скарги з проханням скасувати наведену ухвалу та направити матеріали справи № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до господарського суду Київської області на новий розгляд, оскільки оскаржувана ухвала прийнята місцевим судом за відсутності представника боржника, який не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

З'ясувавши, що ухвала попереднього засідання прийнята місцевим судом за відсутності представника боржника - ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", який не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, апеляційний господарський суд, керуючись приписами п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України, її скасував та направив на розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковими такі дії апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Статтею 41 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом та з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 101 ГПК України).

Згідно зі ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Частиною 1 та п. 9) ч. 2 ст. 105 ГПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові, зокрема, мають бути зазначені висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду (ч. ч. 5, 7 ст. 106 ГПК України).

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України). Повноваження апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції вичерпно визначено ст. 103 ГПК України, яка не передбачає можливості передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Таке право надано апеляційній інстанції лише у разі скасування ухвал, зазначених у ч. 7 ст. 106 ГПК України.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що скасовуючи у повному обсязі ухвалу попереднього засідання на стадії процедури санації, без повторного його розгляду по суті заявлених кожним кредитором вимог, апеляційний господарський суд порушив приписи ст. ст. 43, 101, 103, 104 ГПК України, що є підставою для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 року у даній справі та направленню справи, керуючись повноваженнями п. 3 ст. 1119 ГПК України.

Поряд з цим, зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що у касаційних скаргах порушено питання, які не віднесені до компетенції касаційної інстанції. Зокрема, щодо правомірності ухвали про затвердження судом першої інстанції реєстру вимог кредиторів, оскільки це питання не було предметом розгляду апеляційного господарського суду, з підстав того, що оскаржувана ухвала господарського суду Київської області від 23.11.2011 року у даній справі була скасована із суто формальних підстав.

Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, зважити на те, що реєстр вимог кредиторів було затверджено ще у 2011 році, у справі триває процедура санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", проаналізувати які права боржника було порушено при винесенні ухвали попереднього засідання, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством прийняти відповідне рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 року у справі №Б8/180-10 скасувати.

Справу №Б8/180-10 направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

Л.Й. Катеринчук